.

6.29.2015

БУХI-БУХIАРАБ КЪЕХЬ ГIАДАБ بۇح - بۇحاراب قېڮ عاداب

٢٠١٥ سۈن،  باقعېدۇڶ مۈڞ،  ٢٩ قۈ،  انڷځۇر قۈ - ئێتنێ قۈ.

بۇح - بۇحاراب قېڮ عاداب

بۇح - بۇحاراب قېڮ عاداب،  قواگ - قواگاراب دۇنێيال،
ياباغێدۇل كوارێدۇل باها هېڃېب بايتۇلمان،
بێطۇن ڭاراص كوېغۇلېب، كوېڸ بان رېگېلغېياڷې،
راگ عانڃڸۇن بۇڬېب مېخاڷ - رېڄۇلېب هۈي ناڅاصان.

دۇداصان ڃۇحاراصدا ڄۈلۈڅجۈ خېخڬۈ بالا،
خێراڸۇن مۇن ڭاراصدا قۈ - مېخ ڷێگان ابۇلا.
دۇر رێڃارال كاوابێ ماكرۇياڷۇل راتۇلا،
كوانا - هېقۈلېب رێقزێ - قۈرێدا ڸۇرال مۇهال.

هېڃېب مۇنالێ داندې ڴارادۇل كوارڨێيالدې،
كێداڬۈ عادان وۈخۇن اخێرڬێ رازێڸێڃېو.
ښێن ڨۇن عۈرڞێزې هاوۇن،  خادۇب ناڅېڬێ واچۇن،
چان ڬۈدېگان ڃۇحاراو باحارچێ نۇځدا ڸۇراو.

بێڅ  - بێڅاراب طۈغرۈدا باۺاڸێ هېڃېب دۇنيال،
طۈمۈل ڬواع - ڬواعاراب ڮێت،  عاينال ماڷاد،  باۺاداب.
بێۺۇن كېف بۈسۇلاڬۈ كوېراڅا مۇن بۈرتۇلا،
كۈدۈب بۈسزې ڸاڃۈنێ،  ڷېلڬۈ عۇمرۇ سافاراڷ.

كێنالڬۈ مۇن عۇڞێزې ڞێلڞال رۈسۇن قاڃالا،
قۈ راعالدې ۺۇن باتۇن،  ۺێواصۇل تاتۇ ځۈلا.
تاوبۇ،  دۇر خېخڸێڬۈ ۺێب،  ۺۈلارېب كێناب ڄالدې،
ڃۈرۈڬۈ كوانالېزدا كێنڬۈ خادۇر غۈلارۈ.

مێسكێن دۇڛا زۇرۇلێن،  زالێماوڬێ كوېغۇلێن،
كێناب دۇر عامالالێ،  دۇن خادۇو عۇنطۇلارۈ.
عېمېر عالام دۇدا طاد عازابازۇڨ قان بۇڬێن،
قادار ڭێدال باتۇلېب،  تارڅان هارۇن رێڿازې.

ښۈ مێسكێن سافاراڷ ئۇن مېعېر بېڬۇلېب مېخاڷ،
عازدال بۇران عادێناب عامالڬێ بۇڬېب دۇرڬێ.
كۇتاكاب هۇرێ - ڞادڬۇن ڄاحا ڞېراڷ غوېط عادێن،
عۈلۈڅانڸێ چۇرڅۇلېب چانڬێ دۇڅ راغۇل كۈرڬێ.

دۇر بێښېن ڭاراب مېخاڷ كۇتاكاب مېعېر ڄۈلا،
انڨێڛا رۈڿېنڬێ ڭۇن ڿۇگاراب،  عێڬۇن ښاداڅ.
كێنان مۇن قېرڨانێڬێ قۈلارۈ ئێنسان دۇڨا،
قادار ۺواراص ڬۇرۈنێ ناكۇښێن سۇگۇلارۈ

ئێنخۈصا عالێحاجێ

БУХI-БУХIАРАБ КЪЕХЬ ГIАДАБ

БухI-бухIараб къехь гIадаб, къвакI-къвакIараб дуниял,
Ябагъидул кваридул багьа гьечIеб байтулман,
БитIун ккарасс квегъулеб, квелъ бан рекIелгъеялълъе,
РакI гIанчIлъун бугеб меххалълъ - речIчIулеб гьой нахъассан.

Дудассан чIухIарассда чIчIолохъжо ххеххго бала,
Ххиралъун мун ккарассда къо-мехх лълъикIан абула.
Дур ричIарал каваби макруялълъул ратула,
Квана-гьекъолеб рикъзи - къорида лъурал мугьал.

ГьечIеб мунали данде кIкIарадул кваркьиялде,
Кидаго гIадан воххун аххирги разилъичIев.
Цин кьун гIорцIцIизе гьавун, ххадуб нахъеги вачун,
Чан годекIан чIухIарав бахIарчи нухда лъурав.

Бихъ-бихъараб тIогърода бащалъи гьечIеб дунял,
ТIомол гвагI-гвагIараб хьит, гIайнал малълъад, бащадаб.
Бищун кеп босулаго кверахъа мун бортула,
Кодоб босзе лъачIони, лъелго гIумру сапаралълъ.

Киналго мун гIуцIцIизе цIцIилцIцIал росун къачIала,
Къо рагIалде щун батун, щивассул тату хола.
Тавбу, дур ххеххлъиго щиб, щолареб кинаб чIчIалде,
ЧIорого кваналезда кинго ххадур гъоларо.

Мискин дуцца зурулин, залимавги квегъулин,
Кинаб дур гIамалали, дун ххадув гIунтIуларо.
ГIемер гIалам дуда тIад гIазабазукь къан бугин,
Къадар кидал батулеб, тархъан гьарун риччазе.

Цо мискин сапаралълъ ун мегIер бегулеб меххалълъ,
ГIаздал буран гIадинаб гIамалги бугеб дурги.
Кутакаб гьури-цIцIадгун чIахIа цIчIералълъ гъветI гIадин,
ГIолохъанлъи чурхъулеб чанги духъ рагъул корги.

Дур бицен ккараб меххалълъ кутакаб мегIер чIчIола,
Анкьицца рочченги ккун ччукIараб, гIигун цадахъ.
Кинан мун къеркьаниги къоларо инсан дукьа,
Къадар щварасс гурони накуцин сукIуларо

Инххосса ГIалихIажи



Комментариев нет:

Отправить комментарий