.

11.25.2017

Дида бичIчIуларо гьал гIадамацца

دێدا بێڄۇلارۈ هال عاداماڛا
ښۈښازدې ۺێبێزې جاحدا هابۇلېب
دائێماب دۇنێيال هابڬێ هېڃېڷۇل
هادێعان ښۈښازۇڶ ۺاي قاڛاندۇلېل

قۈيال عېمېر ڨېڃېب باقۇل دۇنێيال
ښۈښاداڬێ بارۺۇن ۺاي نۇځدا ڸۈلېب
عۈدۈب ڃابارالدا ڸېزې رۇڬېڸۇل
ڃۇحادڬۈ ۺايزېداي نێڶـڬۈ ڮوادۇلېل

رېگېل ڃۈر بێطێڃېب قاعێدا ڭېدال
طۈلڬۈ صوېرۇڅڸێڬۇن ۺايداي ڨالڸۇلېل
ڨۈلبۈڶ ښۈ چێياصۇل غالاط بێڮێدال
كێنازدېڬۈ ۺايداي عايێب رېخۇلېب.

عۇنڬۇطابێ هېڃېو چێ وۇگۇنارێن
ۺايداي چێيار غالاط ۺێواص رېخصۈلېب
غالاطال ڭۈلارېو ئێنسانڬێ هېڃێن
ۺايداي غالاط ڭارال ڷێيڬۈ رێخۇنېل

بێښې دێدا بێښې هاب راڨالدا طاد
ځوېزېعان ۺايزېداي مۇناه هابۇلېب
ځوارالاز ماعێشات هانێب تانێڬێ
كانطێڃۈڬۈ ۺايداي عالام څانطۇلېب

ۺايداي ۺێبێزې يان ڨۈلېل سۇئالال
عېمېرال رۇڬۈ دێر جاواب ۺۈلارېل
ۺێباب ۺوارطالدا رېگېڶ تاكرارڸۇن
تۈلارۈ دێي حالڮێ هاڸال سۇئالاز

مادێنات نۇښالځانازۇل

Дида бичIчIуларо гьал гIадамацца
Цоцазде щибизе жахIда гьабулеб
Даимаб дуниял гьабги гьечIелъул
ГьадигIан цоцазулI щай къаццандулел

Къоял гIемер кьечIеб бакъул дуниял
Цоцадаги барщун щай нухда лъолеб
ГIодоб чIабаралда лъезе ругелъул
ЧIухIадго щайзедай нилIго хьвадулел

РекIел чIор битIичIеб къагIида ккедал
ТIолго ссверухълъигун щайдай кьаллъулел
КьолболI цо чияссул гъалатI бихьидал
Киназдего щайдай гIайиб реххулеб.

ГIунгутIаби гьечIев чи вукIунарин
Щайдай чияр гъалатI щивасс рехссолеб
ГъалатIал кколарев инсанги гьечIин
Щайдай гъалатI ккарал лълъийго риххунел

Бице дида бице гьаб ракьалда тIад
ХвезегIан щайзедай мунагь гьабулеб
Хваралаз магIишат гьаниб таниги
КантIичIого щайдай гIалам хъантIулеб

Щайдай щибизе ян кьолел суалал
ГIемерал руго дир жаваб щоларел
Щибаб щвартIалда рекIелI такрарлъун
Толаро дий хIалхьи гьалъал суалаз

Мадинат Нуцалханазул

ЩвартI - минута


11.12.2017

ماعۇ МагIу

ماعۇ

خاسلێڅې ځۇرزاباڅ عۈدۈب ناڴ عادێن،
بېرازدا خۇلاراب ماعێدا غۈرڶان
څاحاب كاغاتالدې طادېڬێ قۇلۇن، 
قوارێداب خاربێدې بايبێڮێزێن ښۈ.
رېگېڶ بېصۇن ڄاراب گۇدێياب ئۇرغېل
غوارێداب رۇغنادې طادې ۺواراب ڞام
كێنڬۈ گوېڃۈنێڬێ،  سۈرۈلېل كوېراز
ئێندێربێل حاقاڷۇڶ كاغتێدا څوازێن.
باسرێياب صۇداراب،  صواراب رېگاراب
صۇنارېب ڝا نێجېر كاراندا غۇراب
كوېشاب خابار بۇڬۈ قاڷۇل عۇجالدا
مۇعرۇزداصا بېخې نێجېڅې باڃۇن.
رۈسدال څۇلۇڅ طۇبان قواطێو واڅاراو،
واس وۇصۇنېو هېڃێن عۈدۇلا ئېبېل.
ڞاراب زامانالدا ئېمېن وۇصێنڃێن
ڄېزې باگ هېڃۈڬۈ،  صوېرۇلا ڸێمال
چێ هېڃېب باگ بێۺۇن،  واس ۺافاراوڸێ
ڸازې گۈلېب هېڃۈ هاي ئېبېلالدا.
طۈگاڷ جێدېر ئێنصۇل وۇصێن هېڃۈڸێ
كێنڬۈ بێڄۇلارۈ هال هێطێچازدا.
ئۇنڬۈ،  راعارابێۺ،  خێرێيال ياڛال، 
عالخۇل جاناوارڸۇن رۈڮۈو ڨێجاراو
بۈجێزې گۈلارېب،  يا نۇعزال هېڃېب
ڃوان راڨالدا ڸۇراو واس  تۇن باطێياب.
دۇر حاقێقات دێدا ڸازې گۈلارۈ،
وێڮاراو چێ هېڃۈ اخێراب نۇځاڷ.
مۇن ڨێجۇنێۺ ڭاراو ياڬێ تۈخڸۇنێۺ
رۈڮێل ڴالاباڅې سۈردۈ رۈهێنې؟
حاقێقات ڝېخۈن،  نێج ڷێدا گاڸالېل
بێڮاراب بێښېيان ڷێدا هارێلېب؟
خاربێيې چێ هېڃېب ڄېعېراب رۈڮۈو
ۺێب راگالدې ڭاراب،  ئۇنڬۈ،  قانۺێزې؟
اخێرێصېب نۇځاڷ غۈطۈدا قوال بان،
قانۺارال بېرازدا ۺێب ڛېبې ڄاراب؟
عۇمرۇدۇڅ عاشێقاب دۇر هێنال راگاڷ
ۺێب جۈداي  ۺۇرانا ئۇنڬۈ،  ئێندێربێ؟
جاقا دۇدا طادې قوارێڸێ ڭېدال، 
حالاي اصگۈر هېڃېل واڛال رێڮۇلێۺ؟
اخێراتالدېخۇن حېطې ڄۈلېڷۇل، 
هۇدۇلاڷۇل ڞارێۺ ۺۇراراب گۇطبۇز؟
نۇج رۈقۈر هېڃۈڬۈ،  جێي ڨێجۇلارېي
ئۇنتاراي دۇر ئېبېل ڛېيې طامێڃێۺ؟
ئېمېن كواناڃۈڬۈ،   جال كوانالارېل  -
دۇر عێصێنال ڸێمال - هېزدا ۺێبێلېب؟
نۇج رۈرخاتال غۇطبێ - گال هېڃېل نۇعزال  -
گالڬۈ هېڃۈنێڬێ،  ۺاي  گاڸالارېل؟
دۇنێيال حاسراتاو نێجېر ئێندێربێ،
ۺاي باڸڬۈڬۈ هابۇلېب ڭاراب حاقێقات؟
ئۈه،  ڄېعېرال رۈڮال،  نۇجېر صێحقۈطێ
صابرۇ كێن هابۇلېب،  ئۇنڬۈ،  نۇجېڛا؟
نۇجېدې بێڨانێن اخێراب ئۇرغېل
كێنڬۈ گوېڃۈنێڬێ،  كێن بێښۇنارېب؟
خېر،  ښۈښادې ۺافۇن،  ۺاي شۇرشۇدۇلېب؟
بێښې نێجېداڬێ دۇدا راعاراب.
ياسازۇل عادێنال بېرښێنال گۇطبۇز
ڷېدې عێشقۇ بېرهۇن،  هارێڬۈ باڃێۺ؟
ئۈه،  زاحمات بۇڬۈ دێي هال مۇڅال څوازې
څواڃۈڬۈ ئۇرهێر تۇن،  دۇنڬێ تۇرۇلا.
دۇر عۇمرۇدۇل نۇځدا ڨالۇيې ڄاراب
ڨاعداې بۇصاڬێ ڄېعېرماشێنا.
هايباتاب دۇنيال دۇي ڄېعېر هابۇراب
ڄېعېراب قۈ ڄاڬێ هېب باڭاراصدا.
لاڬاڬۇن بېرښێناب چۈرخۈڶ ياح بۇڬېب
مۇنڬێ راڨۇڶ ڸۇن،  هالې نێج ڃاڬۈ.
نێجېر ڸێمال عێصێن،  دۇنێيال حاسرات،
دۇڛا تاراب دۇنيال نێجېي بۈڨانا.
دۇي  يۈڨۇن ياچاراي رۈسۇباطێياي -
نێج كێن رالاهۇلېل هېڷۇل بادێرې؟
باق - مۈڞالدې هارۇن،  هارۇرال ڸێمال،
دۇڛا تارال هېزێي ۺێب ماڞ بێښێنېب؟
انڝێلا گێيابڬۈ صالاتاوالدا
ساخاواتڸێياڷۇل ڞار طێبێطاراي
نۇجېدې بۈجاراي ځېراي هاي بابا
كێناب ماڞڬێ بێښۇن،  يۇصێنايێلېي؟
خێرێياو ،  ئێندێربێ،  هاب دۇنيالالدا
نێج عۈدۇن چۇچێلێن،  مۇن كێن چۇچێلېو؟
قۈلۈ مێڨڬۈ رێئێ دۇر عێشقۇياڷۇل
ڸارڸۇن چواخۇن اراب ناڅبۇصێن هېڃۈ.
ۺێباب مېخ باڃێندال،  طېهالېل طۇهدۇل
دۇيې طېهالارۈ ځابادا ڬۇرېل.
دۇنيالاڷۇل كانڸێ،  كێنابڬۈ رۈخېل
دۇدا بێڮۇلارۈ،  عۇمرۇدۇڅ عاشێق.
خاسلێڅڸێ باڃێندال،  قۇنقرابێ ئۇنا
ئێځ ۺوېدال،  راڃێنێن قۈطێڬێ هابۇن،
طۈهۈلاب رێئێدال قۈقۇن انێن مۇن
ئۇنڬۈ،  ناڅې  وۇصێنې دۇي بۈلجال هېڃێۺ؟
رالاهۇن عۈرڞێڃېل دۇر ڄېعېربېرال
ئۇنڬۈ،  ڄېلادايخا ڄېعېراب راڨۇڶ؟
راڭۇنڬۈ راڅێنڃېل ڄېعېرال مێڅال
…..بۈسادۇي ئێناداي رۈسۇن؟
دۇر عێصێنال ڸێمال كاراندېڬێ قان، 
عائێشات عۈدۇلا قاصێڬێ قادڬێ.
ئېبېلان احانێ،  كاراندې قالێن،
ئېمېنان احانێ،  ۺێبێن هابێلېب؟
ئێنا خېخڬۈ زامان،  صوېرێلا سۈنال،
هېل گۇدێيال عېلا،  څێزان هابێلا،
اما قۈلۈ مێڨێڶ قانۺارال بېرال
كێداخا راهێلېل،  كێدا گۈچېنېل؟
ئێندێربێ،  خێرێيال دۇر هالماغزاباز
مارماراڷۇل هابۇن،  زانێ ڃوان بۇڬۈ.
زۈنۈدا رێگارال كۈڃۈل راعاباز
بێښۇنا عۇمرۇياڷ مۇن ڃاڬۈ وۇگێن.
هێطێناو -  گۇدێياو دۇر گێياوڬۈ واڛ،
رېگېل طېهڬێ بېكۇن،  قوارێدڬۈ رۇڬۈ.
قواطێو مۇن كواطێدال،  حالڮێ طاعۇنېل
طاصا مۇن قۈطێدال،  كواطۇلېل رۇڬۈ.
قۈل مێڨڬۈ نۇځاڷ دۇر عۇمرۇيالدې
څاحێلاب زۈدێڅان عازۇ بان بۇڬۈ.
طۈڛېبېصېب نۇځاڷ ځابادې باراب
گۈلېب هېڃېب كێناب كێنڬۈ حېڮېزې.
بێڮاراب حېڮېزې نێج رازێ رۇڬۈ
قۈقاب عۇمرۇيالدا عاڬالۇن رۇڬۈ.
دۇنيالڬۇن قاڛاندۇن،  نێڶ بېرهۇنارۈ،
څواراب بێڮێڃۈڬۈ،  نێڶ رۈرڃۇلارۈ.
اما مېسېدێل رۇح باڅاراب غۈطۈڨ
طادې خارێياڷې خېر بێجۇنڬېڬێ، 
چۇندۇل راساندۇلېل ڄېعېرال رۈڮال
دۇيې ڄېعېرڸارال ڝا ڭۇن رۇحاڬێ.


Магӏу

Хаслихъе хурзабахъ гӏодоб накӏкӏ гӏадин,
Беразда ххулараб магӏида гъорлIан
Хъахӏаб кагъаталде тӏадеги къулун,
Къваридаб ххарбиде байбихьизин цо.
РекӏелI бессун чӏчIараб кӏудияб ургъел
Гъваридаб ругънаде тӏаде щвараб цӏцIам
Кинго кӏвечӏониги, соролел квераз
Индирбил хӏакъалълъулI кагътида хъвазин.
Басрияб ссудараб, ссвараб рекӏараб
Ссунареб цӏа нижер каранда гъураб
Квешаб ххабар буго къалълъул гӏужалда
Мугӏруздасса беххе нижехъе бачӏун.
Росдал хъулухъ тӏубан къватӏив вахъарав,
Вас вуссунев гьечӏин гӏодула эбел.
ЦӏцIараб заманалда эмен вуссинчӏин
ЧӏчIезе бакӏ гьечӏого, ссверула лъимал
Чи гьечӏеб бакӏ бищун, вас щапаравлъи
Лъазе кӏолеб гьечӏо гьай эбелалда.
Тӏокӏалълъ жидер инссул вуссин гьечӏолъи
Кинго бичӏчӏуларо гьал гьитӏичазда.
Унго, рагӏарабищ, ххириял яццал,
Гӏалхул жанаварлъун рохьов кьижарав
Божизе кӏолареб, я нугӏзал гьечӏеб
Чӏван ракьалда лъурав вас  тун батӏияб.
Дур хӏакъикъат дида лъазе кӏоларо,
Вихьарав чи гьечӏо аххираб нухалълъ.
Мун кьижунищ ккарав яги тохлъунищ
Рохьил кӏкӏалабахъе сордо рогьине?
Хӏакъикъат цӏеххон, ниж лълъида кӏалъалел
Бихьараб бицеян лълъида гьарилеб?
Ххарбие чи гьечӏеб чӏчIегӏераб рохьов
Щиб ракӏалде ккараб, унго, къанщизе?
Аххириссеб нухалълъ гъотӏода къвал бан,
Къанщарал беразда щиб ццебе чӏчIараб?
Гӏумрудухъ гӏащикъаб дур гьинал ракӏалълъ
Щиб жодай  щурана унго, Индирби?
Жакъа дуда тӏаде къварилъи ккедал,
Хӏалай асскӏор гьечӏел ваццал рихьулищ?
Аххираталдеххун хӏетӏе чӏчIолелълъул,
Гьудулалълъул цӏцIарищ щурараб кӏутӏбуз?
Нуж рокъор гьечӏого, жий кьижуларей
Унтарай дур эбел ццее тӏамичӏищ?
Эмен кваначӏого,  жал кваналарел -
Дур гӏиссинал лъимал – гьезда щибилеб?
Нуж рорххатал гъутӏби – кӏал гьечӏел нугӏзал -
Кӏалго гьечӏониги, щай  кӏалъаларел?
Дуниял хӏасратав нижер Индирби,
Щай балъгого гьабулеб ккараб хӏакъикъат?
Огь, чӏчIегӏерал рохьал, нужер ссихӏкъотӏи
Ссабру кин гьабулеб, унго, нужецца?
Нужеде бикьанин аххираб ургъел
Кинго кӏвечӏониги, кин бицунареб?
Ххер, цоцаде щапун, щай шуршудулеб?
Бице нижедаги дуда рагӏараб.
Ясазул гӏадинал берцинал кӏутӏбуз
Лълъеде гӏищкъу бергьун, гьариго бачӏищ?
Огь, захӏмат буго дий гьал мухъал хъвазе
Хъвачӏого ургьир тун, дунги турула.
Дур гӏумрудул нухда кьалуе чӏчIараб
Кьагӏдае буссаги чӏчIегӏермашина.
Гьайбатаб дунял дуй чӏчIегӏер гьабураб
ЧӏчIегӏераб къо чӏчIаги гьеб баккарассда.
Лагагун берцинаб чорххолI яхӏ бугеб
Мунги ракьулI лъун, гьале ниж чӏаго.
Нижер лъимал гӏиссин, дуниял хӏасрат,
Дуцца тараб дунял нижей бокьана.
Дуй  йокьун ячарай росубатӏияй –
Ниж кин ралагьулел гьелълъул бадире?
Бакъ – моцӏцIалде гьарун, гьарурал лъимал,
Дуцца тарал гьезий щиб мацIцӏ бицинеб?
Анцӏила кӏиябго Ссалатавалда
Сахаватлъиялълъул цӏцIар тӏибитӏарай
Нужеде божарай херай гьай баба
Кинаб мацIцӏги бицун, юссинайилей?
Ххирияв, Индирби, гьаб дунялалда
Ниж гӏодун чучилин, мун кин чучилев?
Къоло микьго рии дур гӏищкъуялълъул
Лъарлъун чваххун араб нахъбуссин гьечӏо.
Щибаб мехх бачӏиндал, тӏегьалел тӏугьдул
Дуе тӏегьаларо хабада гурел.
Дунялалълъул канлъи, кинабго роххел
Дуда бихьуларо, гӏумрудухъ гӏащикъ.
Хаслихълъи бачӏиндал, къункъраби уна
Их щведал, рачӏинин къотӏиги гьабун,
Тӏогьолаб риидал къокъун анин мун
Унго, нахъе  вуссине дуй болжал гьечӏищ?
Ралагьун гӏорцӏцIичӏел дур чӏчIегӏерберал
Унго, чӏчIеладайхха чӏчIегӏераб ракьулI?
Раккунго рахъинчӏел чӏчIегӏерал михъал
…..босадуй инадай росун?
Дур гӏиссинал лъимал карандеги къан,
Гӏаишат гӏодула къассиги къадги.
Эбелан ахӏани, каранде къалин,
Эменан ахӏани, щибин гьабилеб?
Ина ххеххго заман, ссверила сонал,
Гьел кӏудиял гӏела, хъизан гьабила,
Ама къоло микьилI къанщарал берал
Кидахха рагьилел, кида кӏоченел?
Индирби, ххириял дур гьалмагъзабаз
Мармаралълъул гьабун, зани чӏван буго.
Зонода рикӏарал кочӏол рагӏабаз
Бицуна гӏумруялълъ мун чӏаго вукӏин.
Гьитӏинав – кӏудияв дур кӏиявго вацц,
Рекӏел тӏегьги бекун, къваридго руго.
Къватӏив мун кватӏидал, хӏалхьи тӏагӏунел
Тӏасса мун къотӏидал, кватӏулел руго.
Къол микьго нухалълъ дур гӏумруялде
Хъахӏилаб зодихъан гӏазу бан буго.
Тӏоццебессеб нухалълъ хабаде бараб
Кӏолеб гьечӏеб кинаб кинго хӏехьезе.
Бихьараб хӏехьезе ниж рази руго
Къокъаб гӏумруялда гӏагалун руго.
Дунялгун къаццандун, нилI бергьунаро,
Хъвараб бихьичӏого, нилI рорчӏуларо.
Ама меседил рухӏ бахъараб гъотӏокь
Тӏаде ххариялълъе ххер бижунгеги,
Чундул расандулел чӏчIегӏерал рохьал
Дуе чӏчIегӏерлъарал цӏа ккун рухӏаги.