.

12.30.2016

Меседги пиринчIчIги مېسېدڬێ فێرێنڄڬێ

 باقباڭۇل راڅالدا بۇڬېب ئۇلكايالدا بۇگانێلا ښۈ راڨ،  كێداڬۈ ڞادال رالېب. هېب باگالدا بۇڬېب راڨ ڄېڃۈڬۈ رالېل ڞاداز باقوالارۈئانێلا وا ڮۇڞازدې صوېرۇلېب بۇگانێلا. ايلێن ابۇن ڞارڬێ بۇگانێلا هېب راڨالدا. هېنێر عۇمرۇ هابۇن رۇڬېل عادامال رۇگانێلا اصلێياب كۇښالدا بازارڬابێ. كێداڬۈ ڬۇمۇزدا ڮوادۇن،  قايێ بێچۇن ماعێشات هابۇلانێلا هېز.

اصلێياب قادار عادامازۇل بېچېدال بازارڬابێ رۇڬۈنێڬێ،  هېب راڨالدا مێسكێنڸێ ڝاق طێبێطۇن بۇگانێلا. هېب ئۇلكايالدا اصلێياب كوانێل نێعمات بۇگانێلا فێرێنڄ،  چېدڬێ هېڷۇل هابۇلائانێلا. جێبڬۈ فێرێنڄڬێ بېڨۇلائانێلا ڝاقڬۈ مێسكێنال عاداماز،  جێدېيېڬۈ كوانازې عۇراب جۈ. بېچېدال چاعازۇل ڃاحێيال راڨال،  عادادا ڮۇڞازدې صوېرۇلېل رۇگانێلا.
حۇكمۇ ڭانێلا هېب باگاڷۇل طادچێياصۇل فێرێنڄ هېنێب كێبڬۈ بېڨێزابێزې، هېلدې عادامال كێن احێلېلالێ ڸالارۈڬۈ وۇگانێلا. ايلێنالدا ماغالابێ راگارۇلېو چێ احانێلا هېص جێندێڅېڬۈ وا هېصدا طادقانێلا طادچێياص هېب ئێش. رۈقۈوې ۺوېدال هېو ماغالابێ راگارۇلېو چێياص جێندێڅېڬۈ احانێلا ايلێنالدا بێۺۇن بېچېداو بازارڬابازۇل ښۈياو وا عاداتاو وېڨارۇڅان. گێيالڬۈ ښۈښادا رێڮێدال ڝاق حێكماڸانێلا،  ۺاي هېص جال ښاداڅ احارالالێ بێڄۇلارۈڬۈ. ماغالابێ راگارۇلېو چێياص ښێن ښۈياصدا،  ښێنڬێ ښۈڬێداصدا ڝېخانێلا،  ۺێبێن بۇڬێن بێۺۇنڬۈ اصلێياب،  چارا هېڃۈڬۈن حاجاتاب جۈ هاب دۇنيالالدا. بازارڬاناص تانكانڬۈ ابۇنێلا،  مېسېد بۇڬێن. مېسېد بۇڬۈنێ،  صۇندۇلڬۈ ئۇرغېل هابێزې ڭۈلارێن وا هېدێنڸێدال مېسېد ڭۈلێن بێۺۇنڬۈ اصلێياب جۈيێن. مێسكێنچێياص ابۇنێلا بێۺۇنڬۈ اصلێياب جۈ بۇڬێن فێرێنڄ،  هېڷ كوانازارۇلێن عادامال وا هېب هېڃۈنێ،  ۺێبێن هابێزې بۇڬېبێلان. ماغالابێ راگارۇلېو چێ رازێياو وۇگانێلا وېڨارۇڅانڬۇن،  هېبڬۈ فێكرۇيالدېڬێ بېچېداوڬێ واڃێناوێزې قوارێعۇن وۇگانێلا،  هېدێنڸێدال،  هېص ابۇنێلا نۇجېيې انڨڬۈ قۈ ڨۈلېب بۇڬێن،  هېب زامانالداصان نۇج جێندێڅې راڃايێن څێزانالڬێ راچۇن،  بێۺۇن نۇجېيېڬۈ گوار بۇڬېب،  خێرێياب جۈڬێ ښاداڅ بۈسۇن.
رێڷانێلا رۈقۈ - رۈقۈرې مێسكێنچێڬێ بېچېداوڬێ. بازارڬاناص رۈقۈوې ۺوېدال ڭارا - تاراب بێښانێلا ڄۇجۇيالدا، ښێنڬێ بۇڬېب ۺێناب مېسېد - عاراښ طاد بان،  قاڃان،  ماغالابێ راگارۇلېل چێياصۇڅې رێڷێنې حادۇرېيێلان. ښۈ انڨێداصان طاد بان خۇطاراب تېفسابازدا جانێب ڸۇن مېسېدڬۇن  قواطێرې راڅانێلا بازارڬانڬێ څێزانڬێ . وېڨارۇڅانڬێ عادادا وۇگێنڃێلا،  هېص بۇگاراب فێرێنڄ خۇن،  هېڷۇل رۈڶ هابۇن باطێ - باطێيال چادال رېجانێلا،  تارها ڝۇن بېڸۇن ښاداڅڬێ بۈسانێلا فێرێنڄ.

ماغالابێ راگارۇلېو چێياصۇل راهدې گێياوڬۈ هېوڬێ، هېزۇل  څێزامالڬێ ڶۇهێندال بۇيۇرانێلا،  هېل كێنالڬۈ ښۈ رۈقۈر جانێر طامېيێن وا عێڞڬۈ هېقېزې ڷێم ڬۇرۈڬۈ هېزێيېڬێ ڨۈڬېيێن،  ۺێب هارانێڬێ. هېبساعاتاڷ هېل كۈدۈب بۇگاراب تاراب جۈڬۇن ښاداڅ راچانێلا ښۈ رۈقۈرې،  جانێب فارڿێ ڷېل تۇن،  طۈگاب ۺێبڬۈ جۈ هېڃېب. هېب حالالدا چانڬۈ ساعات بايدال،  راقانێلا هېل. وېڨارۇڅاناص بېكۇن كۈدۈب بۇگاراب چېد كوانانێلا جێنڛاڬۈڬێ،  څێزان - ڸێمالڬێ كوانازابۇنێلا. بازارڬانێن ابۇنێ ۺێب هابێلېبالێ ڸالارۈڬۈ وۇگانێلا. ښێنڬێ هېو ڶۇهانێلا وېڨارۇڅاناصدا بێچېيێن جێندێيې كوېن مېسېدێڅێلان ابۇن. وېڨارۇڅاناصڬێ جاواب هابۇنێلا،  دۇر مېسېد جێندێيې ۺێبێزېيێن،  نێڶ هانێر كێعان مېخاڷ خۇطێلېلالێ ڸالارێن، كوېن كێعان څێزاماڷېڬێ جێندێيېڬێ قوارێعێنېبالێ جېڬێ ڸالارێلانڬێ.
هېدێن انێلا گێڬۈ قۈ. ماغالابێ راگارۇلېو چێياص بۇيۇرۇڅ ڨۇنێلا قاطێرې رێڿازې جانێر طامۇن رۇگارال. وېڨارۇڅانڬێ څێزانڬێ راسڬێ هېڃېل عادێن راڃانێلا قواطێرې. بازارڬان ابۇنێ،  رۇح ڶۇعۇن،  څۇرۺێزې گوېيالداصا اراب حالادا واتانێلا. ښێنڬێ ناڅېڬێ ڝېخانێلا هېص بېچېداصدا،  ۺێبێن بۇڬېب اصلێياب،  هېص حالێڛا ۺۇرانێلا فێرێنڄ بۇڬێلان. هېلداصا ناڅې بېچېدازڬێ مێسكێنازڬێ ښاداڅ بايبێڮانێلا اولاڅال رېڨۇن،  فێرێنڄ عېزابێزې. راقێڬێ هېل راڨازداصا طاعانێلا.



Бакъбаккул рахъалда бугеб улкаялда букIанила цо ракь, кидаго цIцIадал ралеб. Гьеб бакIалда бугеб ракь чIчIечIого ралел цIцIадаз бакъвалароанила ва хьуцIцIазде ссверулеб букIанила. Айлин абун цIцIарги букIанила гьеб ракьалда. Гьенир гIумру гьабун ругел гIадамал рукIанила асслияб куцалда базаргаби. Кидаго гумузда хьвадун, къайи бичун магIишат гьабуланила гьез.

Асслияб къадар гIадамазул бечедал базаргаби ругониги, гьеб ракьалда мискинлъи цIакъ тIибитIун букIанила. Гьеб улкаялда асслияб кванил нигIмат букIанила пиринчIчI, чедги гьелълъул гьабулаанила. Жибго пиринчIчI бекьулаанила цIакъго мискинал гIадамаз жидеего кваназе гIураб жо. Бечедал чагIазул чIахIиял ракьал гIадада хьуцIцIазде ссверулел рукIанила.
ХIукму кканила гьеб бакIалълъул тIадчияссул пиринчIчI гьениб кибго бекьизабизе, гIадамалги гьелде кин ахIилелали лъаларого вукIанила. Айлиналда магъалаби ракIарулев чи ахIанила гьесс жиндихъего, цинги гьессда тIадкъанила тIадчиясс гьеб иш. Рокъове щведал гьев магъалаби ракIарулев чиясс жиндихъего ахIанила Айлиналда бищун бечедав базаргабазул цояв ва гIадатав векьарухъан. КIиялго цоцада рихьидал цIакъ хIикмалъанила, щай гьесс жал цадахъ ахIаралали бичIчIуларого. Магъалаби ракIарулев чиясс цин цояссда, цинги цогидассда цIехханила, щибин бугин бищунго асслияб, чара гьечIогон хIажатаб жо гьаб дунялалда. Базарганасс танканго абунила, месед бугин. Месед бугони, ссундулго ургъел гьабизе кколарин,  гьединлъидал месед кколин бищунго асслияб жойин. Мискинчиясс абунила бищунго асслияб жо бугин пиринчIчI, гьелълъ кваназарулин гIадамал ва гьеб гьечIони, щибин гьабизе бугебилан. Магъалаби ракIарулев чи разияв вукIанила векьарухъангун, гьебго пикруялдеги бечедавги вачIинавизе къваригIун вукIанила, гьединлъидал гьесс абунила нужее анкьго къо кьолеб бугин, гьеб заманалдассан нуж жиндихъе рачIайин хъизаналги рачун, бищун нужеего кIвар бугеб, ххирияб жоги цадахъ босун.
Рилълъанила рокъо-рокъоре мискинчиги бечедавги. Базарганасс рокъове щведал ккара-тараб бицанила чIчIужуялда, цинги бугебщинаб месед-гIарац тIад бан, къачIан, магъалаби ракIарулел чияссухъе рилълъине хIадурейилан. Цо анкьидассан тIад бан ххутIараб тепсабазда жаниб лъун меседгун къватIире рахъанила базарганги хъизанги. Векьарухъанги гIадада вукIинчIила, гьесс букIараб пиринчIчI ххун, гьелълъул ролI гьабун батIи-батIиял чадал режанила, таргьа цIун белъун цадахъги босанила пиринчIчI.

Магъалаби ракIарулев чияссул рагьде кIиявго гьевги, гьезул хъизамалги лIугьиндал буюранила, гьел киналго цо рокъор жанир тIамейин гIицIцIго гьекъезе лълъим гурого гьезиеги кьогейин, щиб гьараниги. ГьебсагIаталълъ гьел кодоб букIараб тараб жогун цадахъ рачанила цо рокъоре, жаниб парччи лълъел тун, тIокIаб щибго жо гьечIеб. Гьеб хIалалда чанго сагIат байдал, ракъанила гьел. Векьарухъанасс бекун кодоб букIараб чед квананила жинццагоги, хъизан-лъималги кваназабунила. Базарганин абуни щиб гьабилебали лъаларого вукIанила. Цинги гьев лIугьанила векьарухъанассда бичейин жиндие квен меседихъилан абун. Векьарухъанассги жаваб гьабунила, дур месед жиндие щибизейин, нилI гьанир кигIан меххалълъ ххутIилелали лъаларин, квенги кигIан хъизамалълъеги жиндиеги къваригIинебали жеги лъаларилан.
Гьедин анила кIиго къо. Магъалаби ракIарулев чиясс буюрухъ кьунила къватIире риччазе жанир тIамун рукIарал чи. Векьарухъанги хъизанги расги гьечIел гIадин рачIанила къватIире. Базарган абуни, рухI лIугIун, хъурщизе кIвеялдасса араб хIалада ватанила. Цинги нахъеги цIехханила гьесс бечедассда, щибин бугеб асслияб, гьесс хIалицца щуранила пиринчIчI бугилан. Гьелдасса нахъе бечедазги мискиназги цадахъ байбихьанила авлахъал рекьун, пиринчIчI гIезабизе. Ракъиги гьел ракьаздасса тIагIанила.

Комментариев нет:

Отправить комментарий